- заклинювати
- —————————————————————————————закли́нюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
заклинювати — юю, юєш, недок., заклини/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Забиваючи клин, укріплювати що небудь. 2) перен. Міцно затискати, позбавляючи рухомості, можливості діяти. 3) безос. кого, що закли/нило – про зосередженість тільки на одній думці, на одному … Український тлумачний словник
заклинити — див. заклинювати … Український тлумачний словник
заклинювання — я, с. Дія за знач. заклинювати і заклинюватися … Український тлумачний словник
заклинюватися — юється, недок., заклини/тися, и/ться, док. 1) Бути, ставати затисненим де небудь, переставати рухатися внаслідок затиснення або зіпсуття механізму; втрачати рухомість. 2) перен. Вузькою смугою, клином увіходити в що небудь. || Втискатися,… … Український тлумачний словник
заклинувати — ную, нуєш, Пт. Заклинювати; дати скувати клином; забиваючи клин, укріплювати що небудь … Словник лемківскої говірки